В день янгола мені подарували книжку Богдани Матіяш "Казки Різдва" Прочитала кілька казок. Душевні, милі історії з відтінком дива. Вразили думки з "Казки про Королеву та мудрого Оленя". "Королево, смуток твій гіркий, але одягни його в радість, бо хоч які випробування має перейти справжня любов, її ніколи не меншає. Обійди своє королівство і побачиш жінок, які втратили своїх чоловіків, дочок і синів. Перейди всю країну і побачиш дітей, яких нікому обійняти, бо найдорожчі руки, які їх колись обіймали, тепер доглядають квіти у райських садах, а це надто далеко, і не так легко туди дістатися... Знайди тих, чий біль такий сильний, що , дивлячись на нього , блідне Місяць і не хоче світити Сонце, а зірки затуляють свої обличчя. Розділи з ними їхні болі - і помалу забудеш свій біль. Коли на обличчях тих, кому щойно боліло, з'явиться усміх, відчуєш найбільше щастя і тобі теж захочеться усміхатися. Хай твій біль за тим, чого не маєш, обернеться вдячністю за те, що є"
Коли почала читати ці рядки, зловила думку, що знову тема болю і характерне для нашого народу "дивися на того, кому гірше". А коли дочитала, ракурс змінився. Зроби того, кому погано щасливішим. Не просто подивись і тоді ти побачиш, що тобі не так вже й погано. І тоді кожен залишиться у тому ж становищі. Заклик до дії на користь позитиву: і тоді і той, хто зробить кроки допомоги, і той, хто відчує цю допомогу, стануть щасливішими.
Ольга Чоловська.
Немає коментарів:
Дописати коментар