"... Ти в страшному злочині винен -маєш серце велике, мабуть!"
Напівлюди судять людину
і в кайдани її кують.
Щоб уже довіку людині
не було вороття назад.
Щоб гаряче життя по краплині
процідити крізь решето ґрат.
Процідили, ой, процідили!
Та й немає уже його.
Десь за гранню цієї могили
залишилось його єство.
Напівлюди судять людину
і в кайдани її кують.
Щоб уже довіку людині
не було вороття назад.
Щоб гаряче життя по краплині
процідити крізь решето ґрат.
Процідили, ой, процідили!
Та й немає уже його.
Десь за гранню цієї могили
залишилось його єство.
Ну, а тут тільки тіло тлінне,
голі нари, цвілий куток.
І в камінній рамі картина -
геніяльного неба шматок!
І тюремник - вуса, як віяло,
очі - ніби стояча вода,
тричі вносить у камеру пійло,
цілий день у "глазок" загляда.
- Що ж, дивися, якщо тобі звелено.
А моє життя перемелено.
Перемелено, перебито.
Хоч немарно його прожито.
Ти, тюремнику,
сторож недремний...
Йди, похмуре вайло, сюди!
Віднині я нічого не приймаю -
ні кусня хліба,
ні ковтка води!
уривок з поеми "Мандрівки серця", написаної в 1961 році.
на фото Олег Сенцов, український політв"язень Кремля, голодує з вимогою звільнити всіх незаконно ув"язнених Росією українців
"Я, Сенцов Олег, громадянин України, незаконно засуджений російським судом і знаходжуся в колонії Лабитнангі, оголосив безстрокове голодування з 14 травня 2018 року. Єдиною умовою його припинення є звільнення всіх українських політв'язнів, які перебувають на території РФ. Разом і до кінця! Слава Україні"
"Тут, в ув'язненні, ми обмежені. І навіть не свободою - цього вже не відняти, а тим, що мало що можемо зробити тут для країни. Точніше, зробити можемо тільки одне - триматися. Не треба нас витягувати будь-якою ціною - перемога від цього ж не наблизиться. Використовувати нас як зброю проти ворога - так. Знайте, що ми не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами в кришку труни тирана, то я хотів би бути таким цвяхом. Просто знайте, що цей цвях не зігнеться"
Немає коментарів:
Дописати коментар