Сервіси для створення хмар слів
Для створення флешкарт та ігор
Створити матеріал для уроку
Створити буктрейлер
Створити кросворд
QR-коди
Ідеї використання QR-кодів
Як використовувати QR-коди
Використання QR-кодів в освіті
Кроссенс
Кроссенс - головоломка
Метод кросенса
Кроссенс на уроці літератури.(За матеріалами статті Н.Гиренко)
Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».
Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з
дев'яти картинок. Зображення
розташовують так, що кожна картинка має
зв'язок із попередньою і наступною, а
центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто
розгадує кроссенс - знайти асоціативний
зв'язок між сусідніми (тобто
тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і
поверхневими, і глибокими. При створенні кроссенса можна скористатися
таким алгоритмом:
1. Визначити тематику(загальну ідею).
2. Вибрати 8-9 елементів
(образів), що мають відношення до теми.
3. Знайти зв'язок між
елементами.
4. Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і
«основа».
5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й
квадрат).
6. Виділити відмінні риси,
особливості кожного елемента.
7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8. Замінити вибрані прямі
елементи (записані образи) і асоціації
непрямими, символічними
картинками.
Побудова
асоціативного зв’язку між образами елементів. Для полегшення створення кроссенса зручно спочатку кожен квадрат
заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його
асоціативною картинкою. Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка,
ребус, головоломка, то він є гарною формою
нетрадиційної перевірки знань із теми.
Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1) при формулюванні теми і
мети уроку;
2) при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної
ситуації; 3) при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4) при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
5) повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою
структуру уроку.
6) кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Тому кроссенс –
головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких
інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним
засобом розвитку логічного і творчого
мислення учнів. Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно
використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу:
інформація — і відразу ж закріплення на практиці в доступній формі. Тут (у грі)
працюють емоції, а емоційно підкріплена інформація запам'ятовується набагато
краще. Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зокрема щоб охопити
весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити
технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно
планувати свою роботу.
Метод «кроссенс»
можна поєднати із такими інтерактивними методами, як: робота в малих
групах; робота в парах, «мозковий штурм», «коло ідей»; «мікрофон»;
Творчі завдання мають
бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас. Дитина дуже швидко освоює
умови нової гри, вносить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість
розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко
змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель
повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до
навчального матеріалу.
Немає коментарів:
Дописати коментар