Читаймо добрі книги.Елеонор Портер "Поліанна"

• Треба в будь-якій ситуації знайти щось таке, з чого можна порадіти (це і є
  
  «принцип Поліанни» ).
• Хочеш ляльку, а тобі дають милиці. Порадійте з того, що ці милиці… вам не потрібні (саме з цієї події почалася гра: батько Поліанни був бідним священиком, і більшість речей його донька отримувала з благодійних фондів. І от одного разу, коли Поліанна дуже сподівалася отримати в подарунок ляльку, їм надіслали… милиці. Саме щоб заспокоїти доньку, її батько й запропонував спробувати знайти в цій події щось радісне ).
• Інколи натужна праця була радше виходом для почуттів, ніж щирим прагненням.
• Коли ти в чорному, набагато важче радіти.
• Сподіваюся, я ще не настільки втратила голову, щоб гріховно пишатися Господніми дарами, тим більше – багатством!
• Коли ж я житиму? (саме з цим питанням Поліанна звернулася до рідної тітки, яка принесла їй заповнений різними заняттями розклад дня. Та й усім нам доцільно згадати нещодавній вислів
  зі Стругацьких «На дідька нам гроші, якщо ми тільки те й робимо, що крутимось, аби їх заробити»)
• Просто дихати — ще не означає жити.
• Хіба немає іншої можливості бути щасливим, як тільки виконувати свої обов’язки?
• Здебільшого є чого радіти, якщо наполегливо шукаєш причіпку.
• Мені подобаються люди, не схожі на інших.
• Ми забагато часу марнуємо на сон.
• Вона так призвичаїлася хотіти того, чого нема… що не могла висловити, чого ж вона хотіла насправді (дуже поширена у наш час проблема, а книжка ж була написана ще у 1913 році).
• Собаки й коти бачать справжню суть людини краще, ніж самі люди.
• Картопля на протилежному боці тарілки здається більшою (наш народ каже «у сусіда і хата біліша, і жінка миліша»).
• Її завжди переповнює непереборне почуття радості.
• Життю не можна навчатися — треба просто жити.
• Коли Бог здав собі клопіт вісімсот разів закликати нас радіти й звеселятися (маються на увазі місця в Біблії, що починаються зі слів «Радійте», «Веселіться»), то, напевне, Він дуже хотів, аби ми це колись робили.
• Не треба гудити людей за їхні вади — радше вкажіть їм на їхні чесноти.
• Люди випромінюють те, що у них в думках і на серці.
• Потрібні жіноча рука і серце або присутність дитини, щоб була домівка.
• «Язиком піну збивали» – фразеологізм для слова «пліткували».
• Ноги не завжди даються тому, кому вони найбільш потрібні.
• Найпрекрасніше у світі — просто ходити (наприкінці розповіді Поліанну збиває автомобіль, і вона, через ушкодження хребта, втрачає здатність ходити. Лікарям вдається подолати хворобу – саме в цей момент і звучить наведений вислів. Здається, у Марка Твена є подібний вислів: «Я нарікав на тісний черевик, доки не побачив чоловіка без ніг»).