Байка про ворона та зайця

   На високому дубі у лісі сидів Ворон.Сидів спокійно та велично і діла не було йому до повсякденних суєт своїх сусідів.Пробігав повз дуб Заєць.Підняв голову догори,побачив Ворона,привітався.А за тим і запитав:
- Що там робиш,Вороне?
- Нічого,- відповів йому Ворон спокійно.
- Як це нічого?Зовсім-зовсім нічого?      
- Нічого,- знову почув у відповідь.

- Не уявляю собі такого життя!У мене стільки клопоту!Поїсти знайти,від вовка вберегтись,лисицю обдурити,зиму пережити і мисливцям на очі не потрапити...
Хіба ж можна отак:сидіти і нічого не робити?От би мені так спробувати.
- Спробуй,- відказав поважно  Ворон.
- І нічого не робити?Нічого-нічого,просто сісти і сидіти?- не вгамовувся ніяк дурний Заєць.
- А що тобі заважає?- здивувався Ворон.
   Сів Заєць під кущем,вмостився зручно.Добре так йому,сидить і нічого не робить...
   Бігла Лисиця. Запримітила нашого Зайця і, не довго думаючи,з'їла небораку.
   Бачив те все Ворон.
- Чому ж я не сказав йому,що для того,щоб нічого не робити, потрібно високо сидіти?- з жалем подумав він.